Над Вертепом зірка ясна засіяла

Одне з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким започатковується рік – це Різдво Христове. Пізно ввечері сім’я збирається на першу кутю. До Різдва готувалися заздалегідь, все мало бути готовим на святкування. Господиня прибирала хату, з 12 полін запалювала в печі «новим вогнем» і готувала 12 обрядових страв. Господар порав худобу, обходив господарство. Діти в усьому допомагали матері.
Для українського народу, для усіх, хто з цього роду,
Для цілого мого краю миру і добра бажаю.
Станеться по нашій волі; ще діждемось щастя й долі.
Згине пекло, зло вороже, правда кривду переможе!
Славу Богу заспіваймо, Господу поклін віддаймо!
Спасибі вам щире за добрее слово,
Що звичай народний прийшов до нас знову.
Хай зірка з Вертепу яскраво засвітить,
Хай щастя віщує на многії літа!
Українцям нашим побажаєм волі,
Щоб скосили дружно буряни у полі,
А потім зорали і заволочили,
І добротне зерно в землю положили.
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми скажем дружно:" Христос рождається!"

За Різдвом Христовим наступає другий празник – Новий рік. А ще він зветься празником Святого Василя.
У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного, зичать радості, щастя, добробуту, засівають зерном добра.
Це свято сповнене чудес, де все спрямовано на те, щоби вблагати і прихилити Щедрого Бога дати добрий урожай, гарний приплід, достаток у хаті. Адже кажуть, що в цю ніч відкриті небеса – і можна про все просити.

Світ замовкає у чеканні, ніч Новорічну дивну жде,
А у зимовому мовчанні лапатий білий сніг іде.
І віриться мені у казку, принишкло в трепеті усе.
На людство сходить Божа ласка, усім любов і мир несе.

З хати до хати ходять гурти посівальників.

Сійся, родися жито й пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило краще. ніж вторік.
У полі зерном, у домі добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє крізь літа Христова зірка золота.

А що третій празник - святе Водохреща.

. А що ж це за свято – Водохреще? Саме слово нам підказує, що в цей день хрестять (святять) воду.
Водохреще святкували 19 січня. Опівночі вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але ріки в цей час, зазвичай, покриті льодом.
Що там під кригою діється - невідомо. Та вже ж набрана з річки опівночі (тобто рівно о 12 год. ночі) перед Водохрещам вода – цілюща. Вона зберігалась у “знаючих” селян за образами на випадок пораження або важкої хвороби.
Ще за тиждень до Водохреща колись парубоча громада прорубувала на річці ополонку , випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою, біля хреста будували з льоду престол. Усе це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок, будували “царські врата”.
Існує повір’я: у той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки й залишається на землі, аж до того часу, поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну.
Хрещення Ісуса Христа відбулося через 30 років після Різдва.
Хрестив Ісуса чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті і весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: "Покайтеся! Христос уже на землі!". Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.
Коли Іcyсу Христу сповнилося 30 років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститися. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: "Мені треба від Тебе хреститися, а не Тобі від мене".
Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду і зробити її джерелом освячення людини: "Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду". І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилося і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба почувся голос Бога Отця: "Це – Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління".
З тих пір і до нашого часу у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня, ми святкуємо Водохреще. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили і зцілює від хвороб.
Хрещення – це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ. Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення в людини починається нове життя. Бог допомагає їй в усіх добрих справах. А ми самі також намагаємось творити добро, виконувати Божі Заповіді.

Нарешті, надходила остання в різдвяному циклі кутя. В народі називали її "голодною". Голодною кутею цей Святвечір зветься тому, що в цей день необхідно дотримуватись строгого посту. На цю вечерю готують кутю та узвар, варять вареники, голубці та всякі інші страви. Усі страви готують з рослинних продуктів.

Люди повечеряли. тоді діти йшли щедрувати.

Нехай Хрещення Господнє в хату, радості вам принесе багато,
Розбудить приспані надії, добром і щастям Вас зігріє,
Водицею окропить та любов’ю, і подарує вам міцне здоров’я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!

Весь цикл Різдвяних свят відтворили учні нашої школи. Колядували, засівали. щедрували для всіх присутніх на святі: вчителів, батьків. гостей. А на закінчення учні частували смачними пампушками.