Новини

Проводиться зарахування учнів до 1 класу Григорівської ЗОШ I-II ступенів.
Необхідні документи:
- заява;
- копія свідоцтва про народження;
- медична довідка.

У кожного місяця є "свої" свята, що найповніше означають його пору року. У лютому таким святом є Стрітення - 15 лютого. Свято це в нас, в Україні, особливо шанувалось. Селяни в цей день не працювали, а стежили за погодою, бо "лютий до березня в гості приїжджає", щоб на "Стрітення зимі з весною зустрітися". Прийшли зустрічати весну ведмедик, зайчик, синичка. Зима радо віддала золотий ключ весні. Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають, а літо відмикають. Дівчинка - весна пригощала всіх печивом у вигляді жайворонків, бо ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна настала.
Пташок викликаєм із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Жайворонку, заспівай пісеньку про рідний край!
Щоб веселкою цвіло небо синє,
Щоби сонечко жило у росині.
Щоби казкою ряснів літній вечір,
Щоби радісно дзвенів сміх малечі.
Таке прекрасне дійство подарували нам учні початкових класів під керівництвом своїх наставників: Чорної Г.І., Дмитрів О.В., Савків Л.І. та Крамар М.А.

29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю , назва якої – Крути!
УКРАЇНО! Віки шуміли над тобою і забирали у народу не одну мирну днину: шматували тебе міжусобиці князів і нищили твою державність. Аркан на шию твоїм дітям закладали ординці татаро-монгольських ханів. Мечем і вогнем випалювали наш корінь польські пани, втоптували у гній рідну мову, гвалтували твою пісню. Запроторювали на Сибірську каторгу російські царі наймудріших і наймужніших синів і дочок. Морили лютим голодом у 20-30 роках, якого ще не знала людська цивілізація. Спопелями твою вроду в канцтаборах німецькі фашисти. За тебе помирали студенти – твій цвіт, Україно, в 1918 році.
29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України… Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від України.
100 років тому 300 “мучнів українських” пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.
Любіть Украну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої.

29 січня у нашій школі було проведено лінійку "Пам'яті героїв Крут", присвячену 100-річчю битви під Крутами, яку підготували учні 8 класу та класний керівник Заболотна М.Я. У бібліотеці зроблено виставку "Пам'ятай про Крути".

Одне з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким започатковується рік – це Різдво Христове. Пізно ввечері сім’я збирається на першу кутю. До Різдва готувалися заздалегідь, все мало бути готовим на святкування. Господиня прибирала хату, з 12 полін запалювала в печі «новим вогнем» і готувала 12 обрядових страв. Господар порав худобу, обходив господарство. Діти в усьому допомагали матері.
Для українського народу, для усіх, хто з цього роду,
Для цілого мого краю миру і добра бажаю.
Станеться по нашій волі; ще діждемось щастя й долі.
Згине пекло, зло вороже, правда кривду переможе!
Славу Богу заспіваймо, Господу поклін віддаймо!
Спасибі вам щире за добрее слово,
Що звичай народний прийшов до нас знову.
Хай зірка з Вертепу яскраво засвітить,
Хай щастя віщує на многії літа!
Українцям нашим побажаєм волі,
Щоб скосили дружно буряни у полі,
А потім зорали і заволочили,
І добротне зерно в землю положили.
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми скажем дружно:" Христос рождається!"

За Різдвом Христовим наступає другий празник – Новий рік. А ще він зветься празником Святого Василя.
У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного, зичать радості, щастя, добробуту, засівають зерном добра.
Це свято сповнене чудес, де все спрямовано на те, щоби вблагати і прихилити Щедрого Бога дати добрий урожай, гарний приплід, достаток у хаті. Адже кажуть, що в цю ніч відкриті небеса – і можна про все просити.

Світ замовкає у чеканні, ніч Новорічну дивну жде,
А у зимовому мовчанні лапатий білий сніг іде.
І віриться мені у казку, принишкло в трепеті усе.
На людство сходить Божа ласка, усім любов і мир несе.

З хати до хати ходять гурти посівальників.

Сійся, родися жито й пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило краще. ніж вторік.
У полі зерном, у домі добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє крізь літа Христова зірка золота.

А що третій празник - святе Водохреща.

. А що ж це за свято – Водохреще? Саме слово нам підказує, що в цей день хрестять (святять) воду.
Водохреще святкували 19 січня. Опівночі вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але ріки в цей час, зазвичай, покриті льодом.
Що там під кригою діється - невідомо. Та вже ж набрана з річки опівночі (тобто рівно о 12 год. ночі) перед Водохрещам вода – цілюща. Вона зберігалась у “знаючих” селян за образами на випадок пораження або важкої хвороби.
Ще за тиждень до Водохреща колись парубоча громада прорубувала на річці ополонку , випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою, біля хреста будували з льоду престол. Усе це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок, будували “царські врата”.
Існує повір’я: у той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки й залишається на землі, аж до того часу, поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну.
Хрещення Ісуса Христа відбулося через 30 років після Різдва.
Хрестив Ісуса чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті і весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: "Покайтеся! Христос уже на землі!". Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.
Коли Іcyсу Христу сповнилося 30 років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститися. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: "Мені треба від Тебе хреститися, а не Тобі від мене".
Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду і зробити її джерелом освячення людини: "Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду". І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилося і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба почувся голос Бога Отця: "Це – Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління".
З тих пір і до нашого часу у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня, ми святкуємо Водохреще. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили і зцілює від хвороб.
Хрещення – це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ. Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення в людини починається нове життя. Бог допомагає їй в усіх добрих справах. А ми самі також намагаємось творити добро, виконувати Божі Заповіді.

Нарешті, надходила остання в різдвяному циклі кутя. В народі називали її "голодною". Голодною кутею цей Святвечір зветься тому, що в цей день необхідно дотримуватись строгого посту. На цю вечерю готують кутю та узвар, варять вареники, голубці та всякі інші страви. Усі страви готують з рослинних продуктів.

Люди повечеряли. тоді діти йшли щедрувати.

Нехай Хрещення Господнє в хату, радості вам принесе багато,
Розбудить приспані надії, добром і щастям Вас зігріє,
Водицею окропить та любов’ю, і подарує вам міцне здоров’я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!

Весь цикл Різдвяних свят відтворили учні нашої школи. Колядували, засівали. щедрували для всіх присутніх на святі: вчителів, батьків. гостей. А на закінчення учні частували смачними пампушками.

1.Святий ти, добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даси Ти нам, про це не знаєм,
Та просимо тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб тої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх дітлахи.
2. А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло і лиху пригоду
Від України відверни.
А нам в здоров'ї дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.

Невидимою рукою святий Миколай здійснює найзаповітніші дитячі мрії, приносить у кожну родину щиру втіху і любов. Це свято віри, світла і добра, яке є одним з найсвітліших і найрадісніших свят . З його приходом кожен з нас сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише святому. Діти початкових класів підготували чудовий виступ до цього свята. І святий Миколай приніс для наших діток солодкі подарунки завдяки комерційному директору ПП «Оріон» Рудольфу Наймеєру та юристу ПП «Оріон» Віталію Івановичу Кладочному, які є нашими щирими друзями. Жодне загальношкільне свято не відбувається без їхньої присутності. Завдяки фінансовій допомозі наших друзів зміцнюється матеріально-технічна база школи, створюються належні умови для навчання учнів. Щира дяка Рудольфу Наймеєру та Віталію Івановичу Кладочному за добре серце і бажання допомагати!
Нехай це свято вселить в серце кожного любов і надихне на добрі справи і милосердя, нехай подарує віру у виконання наших найзаповітніших бажань!

Хай різдвяна добра казка
Подарує тепло й ласку.
Хай різдвяні світлі зорі
Знищать смуток весь і горе.
Щастя, радість і добро
Хай несе до вас Pіздво!
У нашій школі проведено конкурс"Замість ялинки - зимовий букет".
До нього готувались всі учні і представили прекрасні композиції.

У нашій школі було проведено лінійку до Дня Гідності і Свободи, мета якої вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об'єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку XXI століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності - прапор України. Єдиний духовний помічник - національний гімн. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулася у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна - це територія гідності і свободи.
Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 20013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно складний іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.
Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об'єднався нині проти агресора. Багато чоловіків і жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів.
Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов'язку - стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, - виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони - справжні герої, які у нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми.
Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

У нашій школі було проведено парад осінніх квітів. У ньому взяли участь всі учні. Вони представили композиції з осінніх квітів, присвячували їх символам держави, воїнам АТО, Україні, матері.
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов'я,
Зветься величаво Україною,
Земле зачарована моя.

Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї - житні колосочки
Мов пустотливі братики малі.
Це все - моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.

Сьогодні у нашій школі відбулось освячення меморіальної дошки, присвяченої 75-річчю створення УПА
"Уродженцям села Григорів, які загинули за волю України". Вчитель історії Парубоча О.І. розповіла, як воїни УПА боролись за незалежність України, зокрема, і жителі нашого села. Слова-привітання підготували учні 8 класу. Панахиду в честь загиблих відслужив отець Михайло. Зачитав списки всіх односельчан, які боролись і загинули за Україну. Потім відбулось освячення меморіальної дошки.
УПА - це армія народу,
УПА - вівтар самопожертв,
УПА - це битва за свободу,
УПА - це воля або смерть.
УПА - героїв славних долі,
УПА - це дух святих стремлінь,
УПА - одвічний поклик волі
В ім'я грядущих поколінь.
УПА - це битва до загину,
УПА - краса святих звитяг,
І хто поліг за Україну,
Той вічно житиме в серцях!

У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, художник - у своїх картинах, а вчитель - у думках і справах учнів. Кожна людина все життя із почуттям вдячності згадує рідну школу та вчителів. Адже в кожному прожитому шкільному дні було щось неповторне, незабутнє, що залишає свій відбиток у нашій душі. Мудрі, далекоглядні, самовіддані, терплячі, лагідні і суворі - все це Ви, дорогі наші вчителі!
Не кожен вчитель може бути вчителем,
Бо різні нам Господь таланти дав.
Щоб учень хоч би раз в житті молитвою
Про справжнього учителя згадав.
Ці та багато інших привітань линули з уст учнів нашої школи на святі "Низький уклін вам, рідні вчителі". Звучали вірші, пісні. побажання та усмішки про шкільне життя.
В цей день незабутній осінній святковий
Нехай вчителям всім здоров'я прибуде,
А рідна держава про вас не забуде.

Учні і вчителі нашої школи приєднались до проведення Всеукраїнського флешмобу "Дзвін миру" у Міжнародний день миру 21 вересня 2017 року. Ми задзвонили у шкільний "дзвоник миру", який сповістив про волю дітей, вчителів і батьків щодо встановлення миру в Україні.Це був перегук зі "Дзвоном миру", який пролунав у цей же день і час біля штаб-квартири ООН у Нью-йорку.

У школі проведено День прапора і День незалежності України. Підготували його учні початкових класів разом зі своїми наставниками.
Прапор нашої країни має колір жовто - синій,
І повинен кожен знати, як два кольори єднати.
Синє небо - верхня смуга. Жовте поле - нижня смуга.
Я підношу із любов'ю прапор ніжно кольоровий.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти активну участь у розвитку ресурсу.